Кожна людина за законом України „Про питну воду та питне водопостачання" (ст.22) має право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державному стандарту.

Та що ми маємо? Аульський водопровід, той самий, що постачає таку необхідну для життя воду Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Новомосковську, Верхньодніпровську, Криничкам та іншим населеним там нашої області, знаходиться в аварійному стані. Водопровід працює вже 37 років без перерви на ремонт. За словами головного енергетика В.І.Кіркіна 1400-міліметрові труби для питної води у середині вкриті наростом залізобактерій товщиною 27 міліметрів. Для порівняння - коли розрізати каналізаційну трубу, то вона буде чистою від залізобактерій у середині. У такому випадку про низьку якість питної „смачно хлорованої" води казати зайве. Все більше та більше споживачів пасивно відмовляються від послуг водоканалів, купуючи доочищену воду.

А дехто діє по іншому. Ще у 1997 році представники GREENPEACE у нашому місті взяли проби води, які за вмістом хлороформу перевищували норму у 2,5 рази. Активісти міжнародної екологічної організації створили у Дніпродзержинську громадську організацію „Голос природи", котра у рамках проекту „Енергозбереження у водопровідно-каналізаційному господарстві Дніпропетровської області" розповідає населенню про необхідність заощаджувати воду, проводить робочі зустрічі на обласному рівні щодо реконструкції водопостачальних установок.

Та „круглий стіл", який відбувся 6 квітня у Дніпропетровську був результатом кількамісячної роботи дніпродзержинських „зелених". До того з'ясовувалася ситуація на ВУАРВГ шляхом конференцій, особистих зустрічей, письмових запитів, вівся пошук спеціалістів, які пропонують конкретні методи по вирішенню проблеми.

Керівники водоканалів, представники обласної адміністрації, громад населених пунктів, спеціалісти із заощадження енергії, консультанти з питань інвестицій енергозберігаючих заходів, журналісти вели пошук конструктивних рішень на протязі семи годин. До речі, представники Аульського водоканалу так і не приїхали на захід, де вирішувалися їхні негаразди. Експерти пропонували перейти на хлораммонізацію води, новітнє обладнання для очищення води та виявлення витоків. Хотілося б вірити, що керівництво водоканалів згадає про українські та іноземні компанії-ділери, коли отримає наступне фінансування».

За результатами робочої зустрічі затвердили - визначити водо- та енергозберігаючі заходи головними під час реконструкції Аульського водоканалу; дозволити громадським організаціям контролювати процес реконструкції ВУАРВГ; скласти спеціальну групу для аналізу зменшення витрат води та енергії; керівництву області підтримати інформаційну роботу організації „Голос природи" з населенням з приводу необхідності економії природних ресурсів та своєчасної оплати тарифів. Тепер жахлива якість питної води не просто констатація факту, а проблема над вирішенням, якої працюють люди з активною життєвою позицією.

Марія Вяткіна
("Шкільна орбіта" №7(103) травень 2004 г.)

947 переглядів |